Головний тренер «Ліверпуля» Арне Слот відзначив боротьбу, яку його команда вела під час матчу АПЛ проти «Челсі» (1:3), зазначивши, що з цього матчу можна винести чимало позитивів.
Це був перший матч «червоних» після того, як вони офіційно стали чемпіонами Прем’єр-ліги. Голи Енцо Фернандеса, автогол Джарелла Куанса та реалізований пенальті Коулом Палмером забезпечили перемогу «синім». Удар головою Вірджила ван Дейка наприкінці матчу вже не мав вирішального значення.
– Оцініть матч і гру «Ліверпуля».
– Нічого доброго немає в тому, щоб програвати футбольний матч, але якщо вже шукати позитиви – їх точно кілька було. Контролювати м’яч на «Стемфорд Брідж» – це не те, що часто трапляється, бо «Челсі» сам дуже комфортно почувається з м’ячем. Програючи 0:2, ми не здалися, намагалися повернутися в гру – і саме це ми зробили. У нас вже було два чудові моменти, які ми не реалізували, і потім «Челсі» кілька разів дуже небезпечно контратакував.
Коли ми забили на 1:2, я подумав: «А раптом ще щось буде…», але мені не здається, що був момент, коли ми справді були близькі до ще одного гола. У підсумку – справедливий пенальті й 3:1 на користь «Челсі». Можливо, це протилежна ситуація до нашого домашнього матчу, де ми володіли м’ячем, а вони виграли. Тепер усе навпаки.
– Чи відчувався брак пресингу Домініка Собослаї?
– Справа ніколи не в одному гравцеві. Але одна з ключових якостей Дома – це інтенсивність його пресингу. Можна вигадати будь-яку тактику, але саме інтенсивність пресингу визначає результат. Не має значення, що саме я вигадую – якщо ми граємо інтенсивно, проти нас дуже важко грати. І Дом володіє цією якістю – тому він і грав так багато цього сезону.
– Чому Федеріко К’єза з’явився пізно?
– Тому що я вирішив спочатку випустити інших гравців. Я вже випустив Дарвіна Нуньєса, тож це не була позиція для К’єзи. Потім Коді Гакпо – він мені сьогодні дуже сподобався, чудово зіграв, і останні тижні я неодноразово його змінював. Мо Салах – це завжди гравець, який може забити, тому я спочатку зробив інші заміни. Врешті-решт, як від мене тут усі й очікують – ми ризикнули, прибрали захисника, випустили Федеріко. Це й привело до нашого гола, але, на жаль, часу лишилося замало, щоб він справді вплинув на гру.
– Чи вплинули статус чемпіона і ротація складу на гру?
– Цього ми ніколи не дізнаємося. Але сьогодні ми бачили багато того, що було характерно протягом усього сезону. Ми знову проходили високий пресинг суперника і створювали моменти в останній третині. Але я також побачив, як ми сьогодні оборонялися – не зовсім так, як звик. Останні відсотки якості були не на нашому звичному рівні. Ми так часто доходили до останньої третини, але зазвичай створюємо більше моментів.
Це може означати два варіанти: або «Челсі» дуже добре зіграв у обох штрафних, а це правда, або це щось каже і про нас. У цілому, це була хороша гра, але останніх відсотків не вистачило, щоб виграти цей матч. У моментах перед двома їхніми голами наш гравець послизнувся. Сталося б це, якби матч усе ще був на кону? Так чи ні – ніколи не дізнаємося. Але у Прем’єр-лізі все вирішують дрібниці. Особливо проти такої команди, як «Челсі», з такою кількістю якісних гравців – тоді просто не можна собі дозволяти подібних помилок.
– Що скажете про свист вболівальників «Челсі» під час коридору пошани?
– Якщо чесно – я не чув. Я чув тільки наших фанатів майже увесь матч. Я лише чув, що вони не могли приїхати потягами – довелося на машинах. Але вони встигли і були гучними весь матч. Я не чув жодного свисту – лише наших уболівальників, які співали.
– Чого команда навчилася цього сезону, що можна взяти з собою в наступний?
– Що все вирішують дрібниці. Це було постійно впродовж сезону – і у перемогах, і сьогодні. Двічі послизнулися – і пропустили два голи. ПСЖ – неймовірний матч, можливо, найкращий вдома, де ми домінували в другому таймі. Ми просто чекали на гол, але не забили. Потім гравці втомилися, я зробив багато замін.
Нам пощастило дотягнути до пенальті, але – говорячи про дрібниці – ми програли серію, і тепер ПСЖ у півфіналі, а ми – ні. У всіх є якісні гравці – у «Челсі», у «Сіті», у «Арсенала», у «Вілли»… і в нас теж. Але все вирішують дрібниці. І тому потрібно працювати кожні три дні, щоб набрати стільки очок. Це ми й робили цього сезону. І якщо ми хочемо знову боротися – це мінімум, який потрібно буде повторити.
– Чи «Челсі» буде загрозою наступного сезону?
– Я очікував, що вони вже цього сезону будуть загрозою, бо на «Енфілді» вони були кращими за нас. Вони були дуже близько. Для мене стало повною несподіванкою, що ми зараз випереджаємо їх на 19 очок чи скільки там. Я зовсім не відчував цього, коли ми з ними грали. Це говорить про те, наскільки добре ми виступили. Якщо команда з такою якістю – не лише в основі, а й у глибокому складі – а ми все одно випереджаємо її на 19 очок, то це велика похвала нашим гравцям.