27 лютого Джейк Пол (6-1, 4 КО) вперше програв – Томмі Ф’юрі (9-0, 4 КО). Брат Тайсона Ф’юрі виявився трохи кращим, проте отримав гідну відсіч від блогера.
Поразки Пола чекали тисячі людей. Він програв боксеру, але у дуже близькій зустрічі
Джейк Пол – дивна боксерська фігура. Начебто постійно дає шоу. Причому, до та після бою його так багато, що обговорюють поєдинок геть усі. Окрім цього, б’є він не ноунеймів. Список солідний: Бен Аскрен, Тайрон Вудлі аж двічі та Андерсон Сільва. Причому, Аскрен та Вудлі падали у нокаути (Тайрон лише раз), а Сільва – у нокдаун.
Але все одно Джейка не люблять. Здебільшого боксерські фанати скочуються до того, що Пол не боксер, а хайпожер, що виглядає це все дуже погано і взагалі він програє першому ж повноцінному боксеру, з яким перетнеться.
Не зрозуміло тільки, чи ж бійці ММА настільки гірші за боксерів, що постійно програють Полу? Добре, тут теж треба дивитись індивідуально. Аскрен не готувався. Він вийшов у ринг в жахливій формі, програв одразу, а потім довго страждав у коментарях, кажучи, що зганьбив весь ММА.
Вудлі – готувався. І взагалі у першому поєдинку виглядав добре. Він і ганяв суперника по рингу і влучав так, що здавалось ось-ось цей задавака ляже. Але не склалось. А у другому ліг вже сам Вудлі. Тут вже почались теорії змови про те, що це – договірняк, але тут вже варто залишити підсумок на роздуми фанатів і ваші особисті висновки.
Бій проти Сільви взагалі склався непросто. Андерсон, хоч і глибокий ветеран, битись не забув, як. На секундочку, перед Полом колишній чемпіон UFC, який побив Хуліо Сезара Чавеса-молодшого. А той не тільки молодий, порівняно із Сільвою, так ще й колишній чемпіон світу. А потім взагалі нокаутував Тіто Ортіса.
Фактично, Джейк міг і не виграти, але у рівному протистоянні багато чого вирішив нокдаун, в який Пол відправив суперника. І тут теж були теорії змови – кажуть, влучання там не було і Сільва впав просто так. Виходить, Джейк купив навіть легенду?
У підсумку, Джейк не подобається нікому. Ну, майже. І всі чекали його виходу на повноцінного боксера, яким виявився Томмі Ф’юрі. Боксер посередній, імен рівня суперників навіть Пола в рекорді немає, але гучний, як брат. І прізвище має те ж саме, хоч і не рідний брат Тайсона, а кузен – тобто двоюрідний.
На диво, Джейк все одно виявився фаворитом. Принаймні, у букмекерів з розрахунку 1 до 2. Рекорд і навички Ф’юрі не здивували тих, хто готовий платити гроші за парі. Навіть не дивлячись на сталу історію про те, що Джейк програє першому ж повноцінному боксеру, з яким зустрінеться. І навіть попри обіцянки Тайсона не пустити додому Томмі, якщо той програє. Навряд все ж вони живуть разом, але звучало голосно.
При цьому, стилістично обидва спортсмени (Джейк та Томмі) доволі посередні. Хороші початківці з певними навичками та своїми особливостями, але суто по-боксерськи очікувати якогось шоу було не варто. Або Ф’юрі заб’є Джейка, або той упіймає візаві зустрічним ударом, як зробив з Аскреном та Вудлі. Це все, на що варто було розраховувати із боксерського шоу. Все інше – менеджмент, який був виконаний чудово, який продав поєдинок аж у цілу Саудівську Аравію, де дають гроші просто за ім’я. Ім’я Джейка доросло вже і до таких шоу.
У ринзі нарешті відбулось те, про що мріяла більшість людей, яка включала поєдинки Джейка Пола – американець зустрівся зі справжнім боксером і програв йому. Все, як передрікали, все по-справжньому. Здоровенний мужик з навичками вибив все з цього молодого трештокера. Чи ні?
Звісно ж, ні. Загалом, якби у поєдинку дали нічию – багато хто засмутився б, але протестував би навряд. Тому що Томмі виявився приблизно таким, як на то розраховували – нормальним.
Дебютні раунди Ф’юрі провів непогано. Він і влучав, і йшов вперед, Загалом Джейк точно відчув, що просто не буде і не є. Суперник хороший, міцний, не боїться його. І не пенсіонер, якому під п’ятдесят чи Аскрен, який взагалі, схоже, не збирався боксувати.
Але і Пол здаватись не збирався. На диво американець прилаштувався до суперника, почав накидати джебами у відповідь і влучати. Джеб, взагалі, не найсильніша сторона Пола, але британець з’їдав його раз за разом з третього-четвертого раунду.
У Джейка взагалі не працювали праві оверхенди. Загалом, права рука долітала не так часто, як йому б хотілося. Тому що Ф’юрі і перекривався, і захищався, і робив це на хорошому рівні. Професійний боксер, все, як всі хотіли. Але Томмі пропускав, і достатньо. Про жодне знищення чи побиття не йшлось. У розмінах перевага була і на тому, і на тому боці. У перестрілці джебами – все рівно. Нехай джеб Ф’юрі виглядав більш по-боксерськи чи що, але і Джейк влучав часто, чисто і достатньо жорстко.
Рівне протистояння, в якому можна віддавати в обидва боки. У фінальному раунді Джейк ще й знайшов джеб, який звалив суперника. Чи то втрата рівноваги, чи то від удару – різниці немає. Було влучання, було падіння. Рефері відрахував по справі. У відповідь Ф’юрі забрав іншу частину раунду: був активнішим, точнішим та декілька разів добре затискав суперника.
Нічия чи перемога Ф’юрі – обидва варіанти були б нормальними. Судді побачили перемогу Томмі розділеним рішенням суддів. Звісно, Джейк не переміг. Але і не програв так розгромно, як йому обіцяли тисячі людей.
І що ж далі?
Томмі Ф’юрі – в топ-40 рейтингу крузервейту WBC. Що це дає? Окрім того, що британець тепер є в рейтингу – нічого. Буде пробиратись до титулу ще довго, якщо взагалі колись добереться – британець не справив враження топового бійця. Та й хлопцю 23 роки тільки. Часу просто купа.
А ще, схоже, Томмі отримає подвоєний гонорар. Відповідно до парі, Ф’юрі відмовився б від грошей, якщо програв би, але отримає подвоєння гонорару від Джейка Пола за перемогу. Поки що американець дотримувався свого слова завжди.
Джейк може як побитися з британцем ще раз, так і піти далі. У нього контракт з американською лігою ММА PFL, великі плани на ММА та бажання заткнути Дейну Вайта. Лишилось тільки підібрати суперника. Серед інших – Нейт Діас, якого американець називав, як можливого суперника, найчастіше.
Але цілком може бути, що Джейк захоче і реваншу. Гроші вони точно знайдуть і зароблять, а Томмі стільки, скільки з Полом, можливо, більше не заробить ніколи. Чи хочеться бачити такий бокс ще раз – ні. Але і перше їхнє протистояння здавалось нікому не потрібним. А он воно, як вийшло.